-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, відбу́ти, -бу́ду, -бу́деш; мин. ч. відбу́в, -була́, -було́; мн. відбули́; доконаний вид 1) перехідне дієслово Виконувати протягом певного строку яку-небудь роботу, повинність, обов'язок. || Переносити кару, страждання; терпіти. || Проходити курс чого-небудь. || Проводити певний час відпочиваючи або працюючи. || Відзначати свято, справляти весілля, влаштовувати вечірку тощо. || тільки доконаний вид Провести якийсь захід. || Приймати й частувати гостей, запрошених з якоїсь важливої нагоди (похорон, весілля і т. ін.). 2) тільки доконаний вид, перехідне дієслово Позбутися, уникнути кого-, чого-небудь небажаного. 3) неперех. Від'їжджати, відходити.
1) = відбути (перебувати в місцях ув'язнення тощо), відсиджувати, відсидіти 2) див. виконувати
= відбути to serve відбувати військову повинність — to go soldiering, to serve as a soldier (in the army) відбувати строк — to serve time відбувати покарання — to serve one's sentence
(термін покарання) finish, (покарання) fulfil, serve out, (покарання, ув'язнення) serve, spend, undergo
= відбу́ти 1) (выполнять) отбывать, отбыть; (несоверш. - о службе, повинности, обязанностях) нести відбувати за кого, за що — (признаваться за кого, за что) сходить, сойти за кого, за что відбувати за кого — (перен.: нести ответственность за кого) отвечать за кого; отдуваться за кого відбувати за що диал. — (несоверш.: быть вместо чего) служить чем відбувати кару — отбывать, отбыть (нести, понести) наказание 2) (свадьбу, вечеринку) справлять, справить 3) (угощать кого чем) принимать, принять 4) (избавляться от кого; также перен. - от чего) отделываться, отделаться (от кого, от чего), сбывать, сбыть (кого, что) 5) переносить, перенести, терпеть, перетерпеть