-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, відверну́ти, -ерну́, -е́рнеш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Повертати, відводити що-небудь убік від кого-, чого-небудь. || Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа. 2) розмовне слово Відвалювати або зсувати що-небудь убік. || Відрізуючи, відкидати вбік (скибу під час оранки тощо). 3) Відгинати край або кінець чого-небудь; відгортати. 4) переносне значення Запобігати чомусь, усувати (біду, небезпеку і т. ін.). || розмовне слово, застаріле Чаклуванням усувати (хворобу, лихо тощо). 5) переносне значення Спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік від чого-небудь. || Викликати бажання, намір відмовитися від чогось, не робити чого-небудь. Відвертати увагу. 6) переносне значення Відштовхувати від себе своєю поведінкою, виглядом і т. ін. || Викликати негативні почуття до кого-небудь. Відвернути серце від кого — перестати любити кого-небудь. 7) розмовне слово Вираховувати, робити вирахунок. 8) кому, діалектизм Повертати щось назад, не прийнявши. 9) рідко. Те саме, що відкручувати; відгвинчувати.
техн. отвёртывать (повёртывать), предотвращать, уваливать (отклонять)
I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що-н. убік від кого / чого-н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див. відвалювати, відгортати, відкидати, відштовхувати, замовляти, запобігати
= відвернути 1) (убік) to turn aside, to turn away відвертати обличчя — to turn one's face away відвертати погляд — to avert one's gaze 2) (відгинати край, відгортати) to turn back, to fold back 3) (про увагу) to distract (from), to divert; (від чогось неприємного) to turn off, to fend 4) (запобігати) to prevent, to avert; to avoid; to preclude 5) (гвинт) to unscrew, to screw out (off) відвертати носа (від) — to turn up one's nose (at)
avert, counter, head off, preclude, (від чогось) reclaim from
= відверну́ти 1) отворачивать, отворотить; отвращать, отвратить відвертати ніс (носа) перен. — воротить нос 2) (вращая снимать, ослаблять или отвинчивать; отгибать, отбрасывать край чего-нибудь) отворачивать, отворотить, отвёртывать, отвернуть 3) (сдвигать в сторону) отворачивать, отворотить, отваливать, отвалить, сворачивать, своротить 4) (отрезывать и отбрасывать в сторону при вспашке) отваливать, отвалить 5) перен. (не допускать, мешать чему-нибудь осуществляться) отвращать, отвратить; (отговаривать) отклонять, отклонить 6) (отрывать от чего) перен. отвлекать, отвлечь 7) (предупреждать, не допускать) перен. предотвращать, предотвратить, отвращать, отвратить; отводить, отвести відвертати небезпеку — предотвратить (отвратить) опасность 8) (делать вычет) вычитать, вычитывать, вычесть 9) диал. отвечать, ответить