-а́юся, -а́єшся, рідко відзна́чуватися, -уюся, -уєшся, недоконаний вид, відзна́читися, -а́чуся, -а́чишся, доконаний вид 1) тільки недоконаний вид Відрізнятися чим-небудь від когось або чогось. || Виділятися, бути помітним на тлі чогось, у чомусь. 2) тільки недоконаний вид, чим. Мати якісь характерні риси, особливості тощо; характеризуватися. 3) Виділятися серед інших якимись діями, вчинками. 4) переносне значення Залишати слід на чомусь; відбиватися. 5) тільки недоконаний вид Пас. до відзначати.
(чим — мати якісь певні риси, особливості тощо), характеризуватися, вирізнятися, знаменуватися
= відзначитися 1) тк. недок. (відрізнятися) to differ from 2) тк. недок. (характеризуватися) to be characterized (by), to be distinguished (by); to be notable (for), to stand out 3) (виділятися вчинками) to distinguish oneself; to excel 4) (кимсь за щось) to be honoured (graced) (with)
= відзна́читися 1) отличаться, отличиться; (делаться заметным) выдаваться, выдаться, (достигать более высокого положения) выдвигаться, выдвинуться відзначатися чим перен. — отличиться чем, блестеть чем не відзначається особливими талантами — не отличается (не блещет) особенными талантами 2) (только несоверш: характеризоваться) отличаться 3) (только несоверш.: быть заметным) выделяться 4) (оставлять след) перен. отражаться, отразиться, обозначаться, обозначиться 5) (несоверш.) отмечаться, обозначаться; запечатлеваться; ознаменовываться, знаменоваться; отличаться