-я́юся, -я́єшся, недоконаний вид, відмо́витися, -влюся, -вишся; мн. відмо́вляться; доконаний вид 1) з інфін. Не погоджуватися що-небудь робити. 2) у сполученні з дієсл. слухати, служити і т. ін., переносне значення Переставати діяти (про частини людського організму). 3) від чого. Не погоджуватися брати що-небудь; не приймати. || також від кого. Покидати, залишати. 4) чим, а також із спол. що, ніби та ін. Наводити які-небудь докази, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу.
1) (від чого — переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати, порвати (з чим), відходити, відійти, відхрещуватися, відхреститися, відмахуватися, відмахнутися, задкувати 2) (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-н. робити), відмагатися, відмогтися, відхрещуватися, відхреститися, відпиратися, відпертися, відпекуватися, відпекатися, відбрикуватися, відбрикатися 3) (від чого — про задум, намір, план тощо — припиняти здійснювати що-н.), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, покидати, покинути, залишати, залишити 4) (від чого — свідомо позбавляти себе чого-н.; не погоджуватися брати, приймати щось), відрікатися, відректися, зрікатися, зректися (чого), поступатися, поступитися (кому чим), попускати, попустити (чого), відбрикуватися, відбрикатися 5) (чим, зі сл. "що, ніби" — наводити які-н. доводи, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), відмагатися, відмогтися, відговорюватися, відговоритися, відбалакуватися, відбалакатися 6) (від кого — припинити родинні чи інші зв'язки з ким-н.), відцуратися, відректися, відрікатися, зректися, зрікатися (кого), покинути, покидати (кого), відступитися, відступатися, відщепитися, відщеплюватися, порвати, поривати (з ким), відкинутися, відкаснутися
= відмовитися 1) to refuse; to give up, to renounce, to deny; (від авторства) to disclaim, to disown; (від своєї думки) to recede; (від влади, престолу) to abdicate відмовлятися від апеляції — to withdraw an appeal відмовлятися від вимоги — to give up a claim, (претензії) to resign a claim відмовлятися від власності — to surrender property відмовлятися від громадянства — to expatriate відмовлятися від запрошення — to back out of (to refuse) an invitation відмовлятися від звички — to relinquish a habit відмовлятися від зобов'язань — to deny obligations, to renounce obligations, to disclaim liabilities, to disclaim liability відмовлятися від майна — to resign one's property відмовлятися від оренди — to surrender a lease відмовлятися від посади — to give up a position (job), to resign a position відмовлятися від прав — to abandon rights, to relinquish відмовлятися від претензій — to sign off відмовлятися від пропозиції — to decline (to reject) an offer, to revoke an offer, to withdraw an offer; sl. to turn down a proposal відмовлятися від своїх слів — to retract one's words відмовлятися від свого підпису — to deny one's signature відмовлятися від угоди — to renounce a treaty 2) (відговорюватися, ухилятися) to excuse oneself, to find an excuse, to pretend
(від права, домагання, привілею тощо) abandon, (від посади, права, дитини) abdicate, abrogate, (від угоди, оборудки) declare off, decline, desist, (від прав на щось) disclaim, (від позову, права тощо) drop, erase, forswear, give up, jettison, (від права) quitclaim, refuse, release, relinquish, renunciate, (від права, домагання, привілею, посади тощо) resign, (від претензії) sign off, surrender, waive
= відмо́витися 1) отказываться, отказаться; отрешаться, отрешиться; (не желать признаться в чём-нибудь) запираться, запереться (в чём); отпираться, отпереться (от чего) відмовлятися від кого, від чого — отказываться, отказаться от кого, от чего, отрешаться, отрешиться от кого, от чего, отвергать, отвергнуть кого, что; (от своих прав, требований) отступаться, отступиться от чего 2) (высказывать какие-нибудь доводы или мотивы, желать уклониться от чего-нибудь) отговариваться, отговориться; (только несоверш.) отнекиваться