-юю, -юєш і відновля́ти, -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, віднови́ти, -овлю́, -о́виш; мн. відно́влять; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Надавати попереднього вигляду чому-небудь пошкодженому, зіпсованому, зруйнованому; приводити до попереднього стану; поновлювати. || Установлювати те, що було ліквідоване. 2) Знову починати перервану дію, стосунки тощо. 3) переносне значення Відтворювати в пам'яті; пригадувати. 4) Усувати з хімічних сполук Оксиген або приєднувати до них Гідроген. 5) Приєднувати електрони речовиною-окисником.
вчт возобновлять, восстанавливать, реставрировать
= відновити, відновляти 1) to renew, to repair, to resume, to recommence; to restore, to renovate, to reestablish; to regenerate відновлювати в правах — to restore one's legal rights, to rehabilitate, to vindicate відновлювати сили — to recuperate, to recreate, to recondition відновлювати цикл — to reset a loop 2) відновлювати в пам'яті — to recall, to recollect 3) хім. to reduce, to deoxidize
remedy, (в т. ч. попередній стан) re-establish, recover, redeem, redress, regain, rehabilitate, (в правах, чинності, у колишньому правовому стані, правах, в юридичній силі, на колишній посаді, порядок; тж. про покарання тощо) reinstate, (угоду) reintegrate, renew, (справу тощо) reopen, replace, (право, правовий стан, юридичну силу тощо) restore, (роботу тощо) resume, (судову справу, дію угоди) revive, (право, правовий стан, юридичну силу) vindicate, (справедливість) right
см. відновляти; = віднови́ти, відновля́ти 1) (приводить в прежнее состояние; воспроизводить) восстанавливать, восстановлять, восстановить 2) (начинать сызнова) возобновлять, возобновить 3) хим. восстанавливать, восстановить