-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, відступи́ти, -уплю́, -у́пиш; мн. відсту́плять; доконаний вид 1) Задкуючи або ступаючи вбік, віддалятися від кого-, чого-небудь. || Зменшувати площу свого поширення. Відступати на другий план — ставати менш важливим, значущим. 2) Відходити з певних позицій під натиском супротивника. 3) переносне значення Відмовлятися від своїх намірів, планів тощо. 4) переносне значення Відхилятися від чого-небудь установленого, порушувати що-небудь прийняте, узаконене. || Переставати дотримуватися своїх поглядів, переконань і т. ін.; відрікатися, відмовлятися. 5) Робити відступ (у 4 значенні). 6) кому що. Відмовлятися від майна, прав і т. ін. на користь кого-небудь. || Поступатися чимось.
I = відступити 1) (відходити з певних позицій під натиском супротивника), відходити, відійти, ретируватися; відкочуватися, відкотитися (швидко); тікати, у[в]тікати, у[в]текти (дуже швидко, поспіхом) 2) (кому що — відмовлятися від чого-н. на користь кого-н.), поступитися (чим), попускати, попустити (що), попускатися, попуститися (кого-чого) — Пор. відмовлятися, зрікатися II ▶ див. відмовлятися, відходити, порушувати, поступатися
= відступити 1) to step (to move) back, to go back, to fall back, to recede, to regress; to retire, to recoil 2) військ. to retreat, to fall back 3) (відхилятися) to deviate (from), to digress (from), to depart (from); to get off відступати від своїх правил — to break one's rule відступати від контракту — to back out of a contract відступати від угоди — to recede from an agreement 4) полігр. to indent
blench, (від попередньої практики, норм, аргументації тощо) depart, deviate, retreat
= відступи́ти 1) отступать, отступить; (отходить задом) пятиться, попятиться відступаючи (відступивши) від правила — отступая (отступив) от правила, в отступление от правила 2) (кому что) уступать, уступить