-блю́, -би́ш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Вкривати ганьбою (у 2 значенні); безчестити. 2) Виражати осуд; засуджувати.
1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати, очорняти, очорнити, плямувати, плямити, бруднити, забруднювати, забруднити, паплюжити, плюгавити, безславити, ославлювати, ославити, заплямовувати, заплямувати, заплямити, споганювати, споганити, паскудити, опаскуджувати, опаскудити, гидити — Пор. обмовляти 2) див. осуджувати
to defame, to dishonour, to disgrace, to asperse, to censure, to detract, to decry, to discredit
attaint, blemish, brand with infamy, defame, disgrace, dishonor, disparage
позорить, порочить, срамить, посрамлять, бесчестить; (отзываться неодобрительно) порицать; (умалять достоинство, оскорблять самолюбие) унижать; (бранить, ругать с целью опорочить) поносить, хулить