диб, множина (одн. ди́ба, -и, жіночий рід). Дві довгі жердини з набитими на них приступками, що на них стають і ходять, переставляючи жердини. На диби ставати зводитися і т. ін. — а) ставати (зводитися і т. ін.) на задні ноги; б) вертикально, сторч ставати (зводитися і т. ін.); в) чинити опір, збуджено протидіяти, заперечувати проти чого-небудь.
мн. stilts
I ди́би (род. диб) 1) ходули 2) (для преступников) ист. колодки II диби́ стати на диби — встать на дыбы, вздыбиться