-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого-небудь. 2) Остаточно розбивати, перемагати (ворога). || переносне значення Остаточно розбивати ідейно або морально. 3) Закінчувати бити, робити непридатним що-небудь; доношувати. || Те саме, що домолочувати. 4) переносне значення Надокучливими прикрими розмовами, докорами і т. ін. доводити до важких наслідків.
техн. доколачивать
= добити to kill, to finish (off); to mop; to deal the final blow
= доби́ти 1) добивать, добить, доколачивать, доколотить; (убивать) приканчивать, прикончить 2) (приводить в негодность) добивать, добить добивати віку — дожить (век); закончить жизненный путь