-о́шу, -о́сиш, недоконаний вид, донести́, -су́, -се́ш; мин. ч. доні́с, донесла́, донесло́; доконаний вид 1) перехідне дієслово Несучи, доставляти кого-, що-небудь кудись. || Робити чутним, відчутним і т. ін. (звук, запах). || переносне значення Робити що-небудь доступним, зрозумілим. || переносне значення Передавати що-небудь іншим. 2) перех. і неперех., про що, зі спол. що. 3) неперех., на кого і без додатка. Таємно подавати кому-небудь (перев. керівним особам) відомості зі звинуваченням кого-небудь у чомусь.
1) = донести (на кого — перев. таємно подавати відомості зі звинуваченням кого-н. у чомусь), показувати, показати, виказувати, виказати (кого), капати, накапувати, накапати, ябедничати, фіскалити 2) = донести (що — перев. про вітер — робити щось чутним, відчутним), нести, наносити, нанести, приносити, принести, віяти (чим), навівати, навіювати, навіяти — Пор. принести 3) див. повідомляти
I = донести 1) док. (доставити) to carry (to, as far as); to deliver (to), to bring (to) 2) (робити донос) to inform (against), to denounce, to delate; sl. to peach, to sneak 3) (повідомляти) to report 4) див. доноситися II док. див. доношувати
nose сл., denounce, dilate, inform, lodge information, snitch, (на спільника) split on, split upon, squeal
I доно́сити = донести́ доносить, донести II доноси́ти см. доношувати