1. Розумово обмежений, тупий; нерозумний; протилежне розумний. розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний (переважно про молодих людей і молодих істот). 2. Який виражає розумову обмеженість, тупість. 3. розм. Позбавлений розумного змісту; беззмістовний. 4. розм. Який має негативний зміст; осудний.
-а́, -е́. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у значенні іменника дурни́й, -но́го, чоловічий рід; дурна́, -но́ї, жіночий рід Розумово обмежена, тупа людина. || розмовне слово Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розмовне слово Нетямущий, недосвідчений, наївний (перев. про молодих людей і молодих істот). || Уживається як лайливе слово. З дурного розуму — не тямлячи добре чого-небудь через недосвідченість. Нема дурних — хто-небудь не такий наївний, некмітливий, непередбачливий, як про нього думають. 2) Який виражає розумову обмеженість, тупість. 3) розмовне слово Позбавлений розумного змісту; беззмістовний. || у значенні іменника дурне́, -но́го, середній рід Щось позбавлене розумного змісту. || Уживається для вираження невдоволення, досади, негативного ставлення до чого-небудь. Дурні гроші — гроші, що дістаються даром. 4) розмовне слово Який має негативний зміст; осудний.
I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також — який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий, пустолобий, твердолобий, туполобий, міднолобий, несповна розуму, кручений, тупорилий, дурноверхий, пришелеп(к)уватий, прителепкуватий; дурнуватий, придуркуватий, недоумкуватий, дубуватий, тумануватий, благуватий — Пор. божевільний, обмежений II ▶ див. безглуздий, дурень, нетямущий
stupid, silly, fatuous, inane, brainless, thick-headed; амер. dumb; (про вчинок) foolish
I прил. глупый, диал. дурной; (свойственный дураку) дурацкий; (несообразительный) бестолковый; (взбалмошный) блажной; (пустой - о деле, предмете) вздорный з дурного розуму — сдуру, по глупости; по неразумию II (род. -о́го); сущ. дурак, глупец; глупыш