-стаю́, -стає́ш; наказ. сп. дістава́й; недоконаний вид, діста́ти, -а́ну, -а́неш; наказ. сп. діста́нь; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Брати, витягувати що-небудь звідкись. 2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого-небудь. 3) Здобувати, відшукувати що-небудь, долаючи труднощі. 4) Одержувати щось очікуване, потрібне, необхідне. || рідко. Заробляти працею (про заробітну платню). || Здобувати яке-небудь звання, роботу і т. ін. || Одержувати назву, ім'я і т. ін. || Одержувати винагороду. 5) Одержувати розпорядження, вказівку і т. ін. про здійснення чого-небудь. 6) Відчувати на собі (фізично або морально) діяння чого-небудь. || Захворювати, заражатися якоюсь хворобою. 7) Видобувати, виробляти що-небудь. 8) Указує на здійснення того процесу, стану, що названий абстрактним іменником – прямим додатком. 9) рідко. Набувати нової ознаки, особливості. 10) рідко. Бути в належній кількості; вистачати.
извлекать (доставать - ещё)
I = дістати (брати звідкись); знімати, зняти, здіймати, здійняти (зверху, з якоїсь поверхні тощо) — Пор. виймати II ▶ див. дістати, одержати
= дістати 1) to fetch; (виймати) to take out; (брати звідкись) to get (out of), to take (out of); (знімати) to get (from) 2) (доторкатись до чогось) to touch, to reach 3) (одержувати) to get, to obtain, to receive, to get hold of, to come by діставати відмову — to be refused, to be turned down діставати гроші — to raise money; sl. to raise the wind
= діста́ти 1) (до кого, до чего) доставать, достать 2) (кого, что) доставать, достать; (раздобывать) заполучать, заполучить; (в собственность) приобретать, приобрести 3) (от кого-нибудь; о состоянии, звании; подвергаться чему-нибудь) получать, получить; (из чего-нибудь - о положительных результатах) извлекать, извлечь; (только несоверш. и только перен.) черпать діставати в спадщину — получить в наследство, наследовать, унаследовать діставати постачання — получать снабжение; (о людях) довольствоваться