-стаю́ся, -стає́шся; наказ. сп. дістава́йся; недоконаний вид, діста́тися, -а́нуся, -а́нешся; наказ. сп., діста́нься; доконаний вид 1) Переходити в чиє-небудь користування, ставати чиєюсь власністю. || переносне значення Випадати на чиюсь долю. 2) З труднощами йти, їхати, підніматися і т. ін. до якого-небудь місця, предмета; добиратися. 3) рідко. Влаштовуватися куди-небудь, зараховувати себе до складу чогось. || Проникати в середовище кого-, чого-небудь. 4) З труднощами домагатися, досягати чого-небудь, здобувати щось. 5) безос., кому, чому. Одержувати покарання за що-небудь. 6) Потрапляти в складні умови, обставини. || Вибиратися зі складних умов, обставин. 7) тільки недоконаний вид Пас. до діставати.
I = дістатися (кому — переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), перепадати, перепасти, потрапляти, потрапити (кому, до кого), відходити, відійти (від кого до кого), приходити, прийти; переходити, перейти (кому, до кого — ставати власністю іншого); полишатися, полишитися (після когось); припадати, припасти, приходитися, прийтися (кому, на кого — на чиюсь долю, унаслідок розподілу); капати, капнути (про гроші — час від часу) II ▶ див. вибиратися, дістатися, добратися
= дістатися 1) (ставати чиєюсь власністю) to fall to one's lot 2) (добиратися) to reach, to get (to), to come (at), to find one's way (to) діставатися додому — to get home 3) безос. (одержувати покарання) йому дістанеться — he will catch it
= діста́тися 1) доставаться, достаться 2) (куда-нибудь) добираться, добраться 3) (только соверш.: о службе, учёбе) диал. поступить 4) (несоверш.) доставаться; заполучаться; приобретаться; получаться; извлекаться; черпаться