Жі́нка

-и, жіночий рід 1) Особа жіночої статі; прот. чоловік. 2) Доросла, на відміну від маленької дівчинки. 3) Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. || Взагалі заміжня особа жіночої статі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Жінка

1) (доросла особа жіночої статі), особа, тітка; молодиця (перев. молода заміжня); баба (перев. старшого віку); пані (одружена, перев. міська) 2) див. дружина

Словник синонімів

Жі́нка

ж 1) woman (pl women), female; мн. woman (без артикля) скандальна жінка — fishwife аморальна жінка — cutty 2) (дружина) wife, spouse; better half, my old woman; rib; (my old) dutch sl.

Українсько-англійський словник

Жінка

female, feme, spouse, wife, woman

Українсько-англійський юридичний словник

Жі́нка

1) женщина, баба; (о незнакомой особе женского пола) тётя як жінка — как женщина, как баба; (в значении качественного обстоятельства) по-женски, (мягко) женственно 2) (замужняя особа по отношению к своему мужу) жена, супруга; баба; жёнка

Українсько-російський словник