I -ить, доконаний вид 1) Завдати кому-небудь шкоди, зробити неприємність. 2) Зашкодити здоров'ю (людей, тварин). || безос. Не завадить (не завадило б) безос., з інфін. — варто, не зайве, слід би. II див. заважати.
див. заважати
док. див. заважати
см. заважати помешать