-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, завме́рти, -мру́, -мре́ш, доконаний вид 1) Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про живі істоти). || Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів. || Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати. || Стискуючись, ніби зупинятися (про серце). Завмирати серцем. 2) Переставати діяти, рухатися; зупинятися (про машини, механізми і т. ін.). 3) переносне значення Припинятися, зупинятися (про хід, розвиток і т. ін. чого-небудь). 4) переносне значення Поступово затихати, замовкати (про звуки). || безос. || Ставати тихим, беззвучним, не виявляти ознак чиєї-небудь дії. || Переставати відчуватися, притуплятися, зникати (про відчуття, властивість і т. ін.). 5) переносне значення, перев. із сл. на губах, на устах. Залишатися не вимовленим, несказаним (про слова, звуки і т. ін.). 6) рідко. Умирати, гинути.
I = завмерти (про серце — під впливом сильного почуття втрачати нормальний ритм, ніби зупинятися), холонути, заходитися, зайтися, у[в]млівати, у[в]мліти, стискатися, стискуватися, стиснутися, терпнути II ▶ див. відмирати, завмерти, затихати, припинитися
= завмерти 1) (застигати на місці) to stand still; to freeze, to be rooted to the spot; (про серце) to sink, to stop beating 2) (про звук) to fade away, to die away, to die down; поет. to swoon 3) (припинятися, зупинятися) to stop, to come to an end
замирать, замереть; (цепенеть от сильного потрясения, от страха) обмирать, обмереть, застывать, застыть, застынуть; (о звуках) таять, растаять