за́мкнутий, -а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до замкнути. || за́мкнено, за́мкнуто, безособова дієслівна форма 2) у значенні прикметника Який не має розривів, кінці якого з'єднуються в одній точці (про лінію, геометричну фігуру і т. ін.). Замкнене (замкнуте) (електричне) коло (ел.) — система з'єднаних між собою і з джерелом електричного струму провідників, якими тече струм. Замкнена (замкнута) крива (ламана) лінія (математика) — суцільна крива (ламана) лінія, кінці якої сходяться в одній точці. 3) у значенні прикметника Який не має виходу. 4) у значенні прикметника, переносне значення Не пов'язаний з тим, що лежить поза його межами, відокремлений від інших, недоступний для них. Замкнена (ізольована) система (фізика) — система тіл, на які не діють зовнішні сили або їхньою дією можна знехтувати. 5) у значенні прикметника, переносне значення Який неохоче спілкується з іншими, схильний приховувати в собі свої думки, переживання; неговіркий. || Який не виражає настрою, почуттів (про обличчя). || Який характеризується відсутністю широкого спілкування з людьми (про спосіб життя). 6) Такий, за якого відходи повертаються у виробництво для подальшого використання; безвідходний. Замкнений технологічний процес.
матем.; техн.; физ. замкнутый
(який неохоче спілкується з іншими), замкнутий, нетовариський, малотовариський, відлюдкуватий, мовчазний; потайний (який неохоче ділиться своїми думками, настроєм тощо)
1) locked, bolted; closed 2) (про людину) reserved; incommunicative, secluded
I прич. запертый, замкнутый; заключённый II прич. замкнутый III (обособленный; необщительный) прил. замкнутый