-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, замо́вкнути, -ну, -неш; мин. ч. замо́вк, -ла, -ло і замо́вкнув, -нула, -нуло; доконаний вид 1) Переставати говорити, співати; припиняти розмову, спів і т. ін. || переносне значення Припиняти листування з ким-небудь. Замовкнути навік — умерти. 2) Переставати видавати які-небудь звуки. || Переставати стріляти (про вогнепальну зброю). || тільки доконаний вид, переносне значення Перестати битися (про серце). 3) Переставати звучати, припинятися (про мову, спів, музику і т. ін.).
= замовкнути (припиняти розмову, спів тощо; переставати видавати які-н. звуки), змовкати, змовкнути, у[в]мовкати, у[в]мовкнути, мовкнути, затихати, затихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, стихати, стихнути, притихати, притихнути, примовкати, примовкнути, стишуватися, стишитися, нишкнути, німіти; спинятися, спинитися, припинятися, припинитися, перериватися, перерватися (раптово, на деякий час) — Пор. затнутися
= замовкнути to become silent, to keep silence; to cease, to stop (singing, speaking, etc.) замовкни! — stop talking!, stop your gab!; dry up!, shut up!
см. замовчати