див. занапащати.
= занапащати (призвести до загибелі кого-н., до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), загубити, погубити, знівечити, сплюндрувати, звести, зводити, згубити, доконати, запропастити, запропащати, збавити, збавляти, у[в]гробити — Пор. нищити
док. див. занапащати
губить, погубить, загубить, сгубить; перегубить