-юю, -юєш, недоконаний вид, запали́ти, -палю́, -па́лиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Викликати горіння чого-небудь, видобувати вогонь. || також без додатка. Починати топити яким-небудь паливом (піч і т. ін.). || Викликати жевріння тютюну (в цигарці, люльці). || Засвічувати. 2) чим, переносне значення Захоплювати кого-небудь якоюсь ідеєю, власним прикладом і т. ін., викликати у кого-небудь запал, поривання до чогось. || на що. Спонукати, надихати кого-небудь до якихось дій. 3) переносне значення Викликати яке-небудь сильне почуття. 4) переносне значення Викликати появу на чому-небудь блиску, сяйва. || Зробити червоним унаслідок хвилювання і т. ін. 5) тільки доконаний вид, безос. Пошкодити зерно на стеблі в час посухи чи суховіїв. 6) медицина Викликати запалення якого-небудь органу або частини тіла.
техн.; физ. воспламенять, зажигать, запаливать
I = запалити (спричинити горіння чого-н.), підпалювати, підпалити; розпалювати, розпалити, розгнічувати, розгнітати, розгнітити (вогонь, багаття тощо); закурювати, закурити, засмалювати, засмалити (цигарку, люльку) II ▶ див. викликати, засвічувати, надихати
= запалити 1) to set fire to; (підпалювати) to set on fire; (світло) to light, to kindle; to turn on (a light) запалювати сірник — to strike (to ignite) a match 2) (затопити піч) to light (a stove), to light the fire (in a stove) 3) (про цигарку) to light up (cigarette, pipe, etc.) 4) to inspire; (почуття) to inflame; (пристрасть) to kindle a passion
burn up
см. запалити I