-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, запові́сти, -і́м, -іси́, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Висловлювати свою передсмертну волю. || Залишати що-небудь комусь після своєї смерті у спадок. 2) переносне значення Давати які-небудь настанови, розпорядження щодо дальших дій, норм поведінки і т. ін. 3) тільки недоконаний вид, діалектизм Віщувати, обіцяти що-небудь.
= заповісти (залишати що-н. комусь у спадок), відказувати, відказати; відписувати, відписати, записувати, записати, переписувати, переписати (даючи письмове розпорядження) — Пор. залишати
= заповісти to leave by will (to), to bequeath (to), to make a testament (a will); (про нерухомість) to devise (to)
(особл. рухомість) bequeath, leave, sign away, sign over, will
1) заповедовать, заповедать; (выражать предсмертную волю и перен.) завещать (несоверш. и соверш.), приказывать, приказать 2) (только несоверш.) диал. предсказывать, предвещать, обещать