Який поводиться гордовито, пихато, самовпевнено, вважаючи себе у чомусь вищим від інших; високодумний, гордовитий.
-а, -е. Який поводиться гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому-небудь вищим від інших. || Характерний для такої людини.
1) (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, уважаючи себе в чомусь вищим від інших), гордий, гордовитий, погордливий, погордий, бундючний, пихатий, пишний, чванливий, гоноровитий, гонористий, пиндючний, пиндючливий, пиховитий, чванькуватий, чваньковитий, фанаберистий, високодумний, марнолюбний, марнославний, пихливий, пихуватий, фудульний; зазнайкуватий (який зневажливо ставиться до інших); набундючений, надутий, напиндючений, напринджений (який прибрав зарозумілого вигляду); пановитий (який своєю зарозумілістю нагадує шляхтича); неприступний, недоступний, недосяжний (до якого важко звертатися через його гордовиту вдачу) — Пор. хвалькуватий 2) див. самовпевнений
arrogant, presumptuous, insolent; (пихатий) overbearing, haughty, supercilious; (бундючний) self-conceited; disdainful; high and mighty
зазнавшийся (только о человеке); заносчивый; (сильнее) высокомерный; (кичливый) надменный; самомнящий (только о человеке)