-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, заручи́ти, -учу́, -у́чиш, доконаний вид, перехідне дієслово Виконуючи певний обряд, оголошувати кого-небудь нареченою і нареченим.
= заручити (оголошувати кого-н. нареченою й нареченим), обручати, обручити; єднати (вести розмови з кимось про заміжжя дочки, онуки тощо) — Пор. одружити
= заручити to affiance, to betroth
(з ким) сговаривать, сговорить (за кого); просватывать, просватать (за кого); (только соверш.) помолвить с кем; церк. обручать, обручить (с кем)