-юю, -юєш, недоконаний вид, заспоко́їти, -о́ю, -о́їш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Заглушувати, розвіювати чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання, тугу і т. ін. || Примушувати кого-небудь поводитися, триматися тихо, спокійно. 2) Знімати біль, полегшувати хворобливий стан і т. ін. || Послаблювати, усувати яке-небудь почуття, переживання. 3) Те саме, що утихомирювати. 4) Вгамовувати голод, спрагу. 5) розмовне слово, рідко. Те саме, що задовольняти.
техн. успокаивать
див. заспокоїти
= заспокоїти to calm, to quiet, to soothe; to still, to appease, to lull; (підбадьорювати) to reassure, to set at rest (ease); (утішати) to console заспокоювати біль — to assuage (to allay, to soothe, to mitigate) pain заспокоювати дитину — to still (to soothe, to lull) a child заспокоювати совість — to soothe (to salve) one's conscience
comfort
см. заспокоїти