-ую, -уєш, недоконаний вид, затри́мати, -аю, -аєш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні. Затримувати увагу. 2) Перешкоджати чиємусь рухові, уповільнювати, гальмувати просування, розвиток чого-небудь. 3) Силою зупиняти кого-небудь із певною метою. 4) розмовне слово Зберігати що-небудь; не віддавати. || тільки доконаний вид, рідко. Залишити щось собі. 5) Заарештовувати.
техн.; физ. аретировать, задерживать, затормаживать (задерживать - ещё), удерживать (задерживать)
I = затримати 1) (залишати, утримувати кого / що-н. на певний час у певному місці, положенні), барити, гаяти, загаювати, загаяти, у[в]гаювати, у[в]гаяти; тримати (не відпускаючи) — Пор. стримувати 2) (заважати, перешкоджати кому / чому-н. рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), стримувати, стримати, у[в]тримувати, у[в]тримати, притримувати, притримати, гальмувати, загальмовувати, загальмувати, у[в]повільнювати, у[в]повільнити, сповільнювати, сповільнити, проволікати, проволокти — Пор. зупиняти, стримувати, уповільнювати II ▶ див. заарештувати, зупиняти
= затримати 1) (не пускати) to delay, to detain, to keep off 2) (арештовувати) to arrest, to detain; sl. to lag 3) (стримувати, сповільнювати) to slow down, to retard, to delay; (перешкоджати) to block, to impede, to hamper затримувати дихання — to hold one's breath затримувати наступ — to stem the advance затримувати розвиток — to hamper the development 4) (не видавати вчасно) to withhold, to keep back, to delay, to hold back; (прострочувати) to hold over затримувати зарплату — to withhold wages затримувати сплату — to keep (to hold) back the payment
take, (підозрюваного тощо) apprehend, attach, (проходження законопроекту) block, bring in, (у часі) delay, detain, detain in custody illegally, impede, (майно тощо) impound, intercept, pick-up, retard, stop
задерживать, задержать; (не отпускать, заставлять оставаться) удерживать, удержать; (не спешить с каким-нибудь действием) замедлять, замедлить