-юю, -юєш і рідко зміцня́ти, -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, зміцни́ти, -ню́, -ни́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Робити міцнішим, стійкішим; укріплювати. || переносне значення Робити що-небудь надійнішим, більш сталим, постійним. 2) Загартовувати кого-, що-небудь; робити стійкішим, здоровішим, витривалішим. || Робити духовно, морально сильнішим, міцнішим. 3) Робити більш розвинутим, могутнім, впливовим. 4) Робити надійнішим, стійкішим в обороні, більш здатним чинити опір, протистояти ворогові.
техн. укреплять (упрочнять, усиливать), упрочнять
= зміцнити 1) (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), укріплювати, укріпляти, укріпити, утверджувати, утвердити, посилювати, посилити, скріплювати, скріпляти, скріпити; закріплювати, закріпляти, закріпити (роблячи тривалим, постійно чинним); підкріплювати, підкріпляти, підкріпити (збільшуючи силу, міць тощо) 2) (робити здоровішим, витривалішим), загартовувати, загартувати, кріпити; підкріплювати, підкріпляти, підкріпити, поправляти, поправити (завдяки відпочинку, їжі тощо)
= зміцнити to strengthen, to brace, to invigorate; (про владу) to consolidate; військ. to fortify
make stronger, consolidate, reinforce, strengthen, tighten
укреплять, крепить (часто перен.), укрепить; (увеличивать силу) усиливать, усилить; (делать надёжным, обеспеченным) упрочивать, упрочить