-ую, -уєш, недоконаний вид, зра́дити, -джу, -диш, доконаний вид, перехідне дієслово, рідше кому, чому, а також без додатка. 1) Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого-, чого-небудь. 2) Порушувати вірність у коханні, дружбі. 3) Відмовлятися від попередніх звичок, переконань, поглядів і т. ін., переставати дотримуватися чого-небудь. Зраджувати своєму слову. 4) переносне значення Втрачатися, слабнути (про пам'ять, зір, слух і т. ін.). || Переставати виявлятися (про стан, почуття). || Переставати сприяти кому-небудь у чомусь (перев. про долю). 5) Виявляти, виказувати що-небудь перед кимось. 6) Не виправдовувати чиїх-небудь надій, сподівань.
1) = зрадити (кого-що — переходити на бік ворога); продавати, продати, продаватися, продатися (кому), запродувати, запродавати, запродати, запродуватися, запродатися (кому) (з корисливою метою) — Пор. зрікатися, перейти 2) = зрадити (порушувати подружню вірність), обманювати, обманути, обдурювати, обдурити, перелюбствувати 3) див. видавати
= зрадити to betray; (порушувати вірність) to be unfaithful (to), to be false (to), to forsake; to fail
break faith, sell
1) изменять, изменить; (вероломно отдавать во власть, в распоряжение кого-нибудь) предавать, предать 2) (обнаруживать что-нибудь перед кем-нибудь) выдавать, выдать 3) (не оправдывать надежд, ожиданий) обманывать, обмануть