-ую, -уєш, недоконаний вид, зруба́ти, -а́ю, -а́єш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Рубаючи, відокремлювати що-небудь від основи. || Рубаючи, знищувати; вирубувати. 2) Видаляти з поверхні що-небудь, ударяючи чимось гострим.
техн. вырубать (срубать), снимать, сносить, срубать
= зрубати (рубаючи, відокремлювати що-н. від основи), стинати, стяти, зітнути; рубати, валити, звалювати, звалити (про дерева, ліс) — Пор. рубати
= зрубати to cut down, to fell, to hew
срубать, срубить; вырубать, вырубить; (о голове) сносить, снести, снимать, снять; (о льде) скалывать, сколоть