-аюся, -аєшся, недоконаний вид, ки́нутися, -нуся, -нешся, доконаний вид 1) Швидко йти, бігти, прямувати кудись, до кого-, чого-небудь. || розмовне слово Звертатися до когось за допомогою, порадою тощо. || на кого – що. Нападати, накидатися. || до чого, на що, також з інфін. Поспішно, із завзяттям, запалом братися за що-небудь. || У пориві почуття швидко прямувати, падати. || у що, переносне значення, розмовне слово У сполуч. з абстрактними іменниками означає – починати дію (діяльність), виражену іменником. Куди не кинься — скрізь, усюди. Не кидатися кого, чого — не залишати кого-, чого-небудь; не цуратися когось, чогось. 2) тільки недоконаний вид Швидко рухатися в різні боки; метушливо ходити, бігати тощо; метатися. 3) Плигати куди-небудь. || Швидко лягати, сідати. 4) Раптом сильно здригатися. || Неспокійно перевертатися (уві сні). || тільки недоконаний вид Сильно битися (про серце). 5) Сплескувати, піднявшись до поверхні води (про рибу). 6) тільки недоконаний вид, чим. Те саме, що кидати. Кидатися словами (словом, фразами) — безвідповідально казати необдумані слова, фрази.
бросаться
I = кинутися (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось / чогось чи сюди й туди), пориватися, порватися, шугати, метатися; тицятися, тицькатися, тицьнутися (метушливо) II ▶ див. накинутися, сіпатися
= кинутися 1) to throw oneself; (стрімголов, униз головою) to precipi tate oneself; (убік; звич. про коней) to shy; (рвучко) to dash, to rush, to make a dash for; (на здобич, на ворога) to spring at; (з наскоку) to pounce кидатися вниз схо дами — to tumble down the stairs кидатися в ліжко — to tumble into the bed кидатися у воду — to plunge (to jump) into the water кидатися на коліна — to fall upon one's knees 2) тк. недок. (чимсь) to throw away 3) тк. недок. (один в одного) to throw at each other 4) тк. недок. (метатися) to rush about, to dash about 5) кидатися у вічі — to be striking, to strike (to catch) one's eye, to arrest one's attention кров кидається в голову (обличчя) — blood rushes to the head (face) кидатися в обійми — to fling oneself into a person's arms кидатися комусь на шию — to fall on a person's neck; to throw one's arms round a person's neck кидатися грошима — to squander, to throw away money кидатися словами — to use words lightly
I бросаться, броситься, кидаться, кинуться; (из стороны в сторону, беспокойно) метаться, метнуться; (направляться куда) устремляться, устремиться, (только соверш. - быстро) ринуться; (энергично приниматься за что-нибудь) набрасываться, наброситься, накидываться, накинуться; (при инфинитиве со значением бежать и без него) пускаться, пуститься, (только соверш.) удариться; (обращаться к кому, ища помощи, защиты) толкаться, толкнуться; (только соверш. с дополнением в род. п.: неожиданно обнаружив отсутствие) хватиться II (подниматься, взлетать, сотрясаться) вскидываться, вскинуться; (несоверш. - о сердце) биться III (только несоверш.: бросать друг на друга) бросаться, кидаться; (с силой) швыряться IV страд. з., несоверш. бросаться, кидаться; метаться; швыряться