-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. 2) рідко. Те саме, що любити. 3) Дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось. || Старанно доглядати що-небудь. || Виховувати, ростити кого-небудь, старанно доглядаючи. || переносне значення Виношувати, плекати (намір, думку тощо).
(кого — почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до когось), любити; у[в]мирати (за ким), пропадати (за ким — дуже сильно); сохнути (за ким — страждаючи)
to love; to be fond of; to care for кохати до нестями — to dote (upon)
1) любить 2) (ухаживать; заботливо) растить; холить; (с большой нежностью) лелеять