-ую, -уєш і рідко коштува́ти, -у́ю, -у́єш, недоконаний вид 1) Мати певну ціну, вартість у грошовому вираженні. 2) Вимагати певних грошових витрат; обходитися в якусь суму. || чого та з інфін., переносне значення Вимагати певних зусиль, утрат для свого здійснення.
(потребувати певних грошових затрат, якихось зусиль для здійснення чогось), обходитися, обійтися, виходити, вийти, приходитися, прийтися, вартувати
to cost, to come (to amount) to; to be worth скільки це коштує? — how much does this cost?
I ко́штувати = коштува́ти1 стоить (кому); (требовать издержек, расхода - соверш.) обходиться, обойтись, ставать, стать II коштува́ти диал. пробовать; отведывать III коштува́ти см. коштувати