кручу́, кру́тиш, недоконаний вид 1) перех. і неперех. Надавати чомусь обертового руху; обертати. || Рухаючи корбою тощо, примушувати знаряддя, механізм і т. ін. діяти. || Тримаючи що-небудь, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості тощо). || чим. Швидко повертати з одного боку в інший. 2) перех. і неперех. Утворювати коловерть, вир; вирувати (про воду, течію). || безос. || Здіймати сніг, пил і т. ін.; курити, сильно дути (про вітер, заметіль). || безос. 3) перехідне дієслово Туго звивати, скручувати що-небудь; сукати. || Вивертати, заламувати, завдаючи болю. || Туго завивати, обгортаючи чимось (перев. про цигарку). || Підкручувати, підгинати (волосся, вуса); укладати. 4) неперех., переносне значення, розмовне слово Хитрощами ухилятись од відвертої відповіді, розмови, прямої дії. 5) неперех., ким, переносне значення, розмовне слово Розпоряджатися ким-небудь за власним розсудом; верховодити. || Знущатися над кимось. 6) неперех. Чинити щось на свій лад, часто для власної вигоди. || Чинити щось не по правді, кривдячи когось. 7) тільки 3 ос., неперех., переносне значення Викликати тривале відчуття болю, який періодично то посилюється, то послаблюється. || безос. || розмовне слово Хвилювати, турбувати (про думки, почуття тощо).
техн. вертеть, крутить (вертя, изготовлять)
I (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), обертати, обернути, вертіти, повертати, повернути кружляти; вихорити, вихрити (чимось навколо себе); покручувати, покрутити (злегка / час від часу); прокручувати, прокрутити (якийсь час) II ▶ див. викручуватися, вирувати, завивати, нити, хитрувати
1) (скручувати) to twist, to twirl, to roll up крутити вус — to twirl one's moustache крутити цигарку — to roll a cigarette крутити шовк — to twist (to throw) silk 2) (обертати) to turn, to wind 3) (про вітер) to whirl 4) (верховодити) to order about 5) крутити хвостом — to shift and shuffle, to prevaricate як (там) не крути — whatever one may say; whatever one may do крутити любов (роман) — to go out (with), to have an affair (with)
= крутну́ти 1) крутить, покрутить, крутнуть; (только несоверш. - вращать в разные стороны или круговым движением) вертеть; (только несоверш. - приводить в кругообразное движение) кружить; (хвостом) вилять, вильнуть; (перен. - распоряжаться) вертеть (кем) крутити мозком — шевелить мозгами 2) (только несоверш. - о ветре, буре, метели) крутить 3) (только несоверш. - изворачиваться) крутить, вертеться, вилять; хитрить, лукавить; (в делах) плутовать 4) (только несоверш. безл.- о болезненном ощущении) ломить (в суставах); сверлить (в ухе, в зубе)