Кріпа́к

I -а́, чоловічий рід, іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. II -а́, чоловічий рід, розмовне слово, рідко. Міцний тютюн.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Кріпа́к

ч; ж - кріпачка; іст. a serf

Українсько-англійський словник

Кріпа́к

I -а́ (для курения) [крепкий] табак II -а́ (о человеке) ист. крепостной крестьянин, крепостной

Українсько-російський словник