1. Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляється від роботи; ледачий, лежебокий. Який не бажає робити що-небудь, уникає чогось. Який виражає, означає лінь, бездіяльність. 2. Який нешвидко поволі робить щось які-небудь рухи; млявий повільний.
-а, -е. 1) Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляється від роботи; ледачий (у 1 значенні). || у значенні іменника ліни́вий, -вого, чоловічий рід Той, хто лінується, не любить працювати, ухиляється від роботи. || до чого, на що. Який не бажає робити що-небудь, уникає чогось. || Який виражає, означає лінь. || Сповнений бездіяльності, лінощів. Ліниве життя. 2) Який нешвидко, поволі робить щось, які-небудь рухи. || У якому виявляється млявість, повільність. 3) Виготовлений прискореним способом (про страву). Лінивий вареник — вареник без начинки, який виготовляють із борошна, розмішаного із сиром.
I 1) (сповнений лінощів, бездіяльности — про людину), ледачий, бездіяльний, бездільний 2) (який відбувається мляво, повільно — про процес), ледачий, млявий, повільний II ▶ див. ледар, ледачий
lazy, indolent, idle; (повільний) slothful, sluggish
ленивый