-я, -є. Який має мало років (про дітей, підлітків); неповнолітній. || Власт. дитині; дитячий.
прикм. (який має мало років — про дітей, підлітків), малий, недолітній; неповнолітній, недорослий (перев. про людину, яка не досягла повноліття)
1) прикм. juvenile, young, under age малолітній злочинець — juvenile offender, juvenile delinquent 2) ч ім. (дитина) infant; (підліток) juvenile школа для малолітніх — infant school
(ім.) pupil, child
I прил. малолетний II (род. -нього); сущ. малолетний, малолетка, малолеток (диал.)