-у́ю, -у́єш, недоконаний вид 1) перехідне дієслово Проводити, встановлювати межі земельних ділянок, володінь. 2) з чим, неперех. Бути територіально суміжним. || Мати спільний державний кордон. 3) з чим, неперех., переносне значення Бути близьким до чого-небудь, доходити до чогось.
граничить, примыкать (граничить - ещё)
(бути територіяльно суміжним; мати спільну межу, кордон), межуватися; примикати, прилягати; підступати, наступати, підходити, насуватися; сусідити (бути розташованим поруч, поблизу)
1) (проводити межі) to survey, to fix the boundary 2) (мати спільний кордон, бути суміжним) to border (on, upon), to be contiguous (to); to verge (on, upon)
abut, adjoin, border, neighbor
1) (проводить межи) межевать 2) (быть близко или близким к чему-нибудь) граничить; (находиться вплотную с чем-нибудь) примыкать, прилегать