-а, -е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до минути. 2) у значенні прикметника Який минув, пройшов. || Пов'язаний з часом, відтинком часу, який вже минув. || Який жив раніше, колись. || Який передував теперішньому; попередній. Минулий час — дієслівна категорія, що означає дію, яка відбувалася до моменту висловлювання. 3) у значенні іменника минуле, -лого, середній рід Час, який минув, сплив, відійшов. || чиє. Події колишнього життя певної країни, народу, особи. Відходити в минуле. У минулому.
1) (який пройшов, існував колись; пов'язаний із минулим часом), колишній, перейдений, дотеперішній, тодішній, тогочасний, пройдешній; прожитий, пережитий, перебутий, перебулий (пов'язаний із колишнім життям); попередній (який був, відбувся раніше чогось) — Пор. давній 2) див. попередній
1) (що пройшов) past; bygone, gone минулий час грам. — the past tense, preterite; (недоконаний) imperfect 2) (останній) last за минулий місяць — for the last month на минулому тижні — last week минулої зими — last winter
lapsed, past, last
прошлый, прошедший, минувший; (ранее бывший) прежний, былой; (о промежутке времени, непосредственно предшествующем настоящему) истёкший, протёкший