мирю́ся, ми́ришся, недоконаний вид 1) Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким-небудь. || безос. || Жити в мирі, не сваритися. 2) з ким – чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого-, чого-небудь.
(припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), примирятися, примирюватися, примиритися; замирятися, замиритися, змирятися, змиритися; годитися, погоджатися, погодитися, згоджуватися, згоджатися, згодитися (приходити до згоди)
1) (припиняти ворожнечу) to make it up (with), to make one's peace (with), to be reconciled (with) 2) (терпимо ставитися) to reconcile oneself (to); to put up (with)
мириться; (терпимо относиться к чему-нибудь отрицательному) примиряться