-і́ю, -і́єш, недоконаний вид Ставати міцним, сильним.
I (ставати міцним, міцнішим), дебелішати; міцнішати, кріпшати (ставати, робитися міцнішим); глибшати, рости (перев. про почуття) — Пор. міцний II ▶ див. здоровшати, посилюватися
див. міцнішати
крепнуть; усиливаться; прочнеть