див. набивати.
техн.; физ. заряжать, набивать, нагонять, наколачивать
I = набивати (наповнити що-н. чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), натовкти, натоптати, натоптувати, забити, забивати, загатити, загачувати, натовкмачити, натовкмачувати; набгати, напхати, напихати, набехкати, натискати, (безладно, жужмом); напакувати, напаковувати (зазв. про певне вмістище на зразок валізи, шафи тощо); начинити, начиняти, начинювати (гільзу — порохом, снаряд — зарядом тощо) — Пор. укладати, накласти II ▶ див. заряджати, надівати, побити, прибивати
= набивати
см. набивати 1) набить; (надевать ударами) наколотить; (об оружии) зарядить; (кого или голову знаниями) напичкать 2) (кого) побить, поколотить; (в драке, сражении) пощёлкать, отхлопать, отщёлкать, нащёлкать, расщёлкать 3) (чего) набить, наколотить