див. набиватися.
1) = набиватися (про бруд, пил, сніг тощо — проникнувши куди-н., заповнити собою), налізти, налазити, налізати, забитися, забиватися — Пор. проникати 2) = набиватися (про людей — зійтися в якесь приміщення, обмежений простір у великій кількості), натовпитися, натовплюватися, налізти, налазити, налізати, напхатися, напихатися, натиснутися — Пор. наповнити 3) див. напрошуватися
см. набиватися 1) набиться 2) (напрашиваться на что-нибудь) набиться; (назойливо) навязаться; (предлагать свои услуги) вызваться