Набра́ти

див. набирати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Набра́ти

техн. заправлять (чего-л), набирать, принимать, приобретать, пробирать

Новий українсько-російський політехнічний словник

Набрати

див. набирати

Словник синонімів

Набра́ти

= набратися; док. див. набирати, набиратися

Українсько-англійський словник

Набра́ти

см. набирати 1) набрать 2) (лён, коноплю) надёргать 3) (чого - становиться каким) приобрести; принять; облечься 4) (о мануфактуре) набрать 5) (о нарыве) назреть 6) полигр. набрать набрати плоті і крові — облечься плотью и кровью; облечься в плоть и кровь набрати сили (чинності) — (о законе, постановлении) вступить в силу, войти в силу, войти в действие

Українсько-російський словник