I наводи́ти -воджу́, -во́диш, доконаний вид, розмовне слово Народити в якій-небудь кількості. II наво́дити -джу, -диш, недоконаний вид, навести́, -еду́, -еде́ш; мин. ч. наві́в, навела́, навело́; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Указувати шлях, приводити когось куди-небудь. Наводити на слід. Наводити мости. 2) Націлюючись, спрямовувати щось на кого-, що-небудь. Наводити критику. 3) Повідомляти, подавати щось (цитати, слова, цифри і т. ін.) для підкріплення своєї думки. 4) переносне значення Спрямовувати, скеровувати кого-небудь на щось. Наводити на гріх. Наводити на розум. 5) переносне значення Наштовхувати, навертати на здогад, думку, розмову і т. ін.; сприяти виникненню у кого-небудь думки, ідеї, мрії і т. ін. 6) переносне значення Викликати якісь почуття (журбу, страх і т. ін.). 7) розмовне слово Народжувати в якій-небудь кількості. 8) розмовне слово Приводити у великій кількості. 9) Наносити туш, чорнило, фарбу і т. ін. на поверхню чого-небудь. Навести брови. 10) Приводити що-небудь до певного стану, надавати чомусь певного вигляду, певної якості і т. ін. 11) Споруджувати, устатковувати (міст, переправу і т. ін.). 12) діалектизм Наколочувати у великій кількості.
техн.; физ. индуктировать, индуцировать, наводить
I = навести 1) (надавати зброї, оптичному приладу тощо певної спрямованости, повертаючи в бік когось / чогось), наставляти, наставити, направляти, направити, спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати; націлювати, націляти, націлити (на якусь конкретну, точну ціль) — Пор. цілитися 2) (повідомляти щось — цитати, слова, цифри тощо — для підтвердження своєї думки), подавати, подати; цитувати (щодо цитат, висловлювань) — Пор. повідомляти II ▶ див. викликати, навести, нанести, наштовхувати
= навести 1) (вказувати шлях) to direct (at), to guide, to lead наводити когось на думку — to suggest an idea to someone наводити на слід — to put on the track 2) (націлювати) to aim (at), to point (at) наводити зброю — to point a gun 3) фіз., ел. to induce 4) (про дані, слова тощо) to cite, to give наводити докази — to produce proofs наводити приклади — to give examples наводити факти — to mention facts наводити цитати — to cite, to quote наводити цитату — to cite/make a quotation 5) (викликати почуття) to evoke, to arouse, to induce, to lead (to) наводити нудьгу — to bore наводити страху — to inspire fear 6) to cover (with), to coat (with) наводити глянець — to polish, to gloss, to glaze наводити (на себе) красу — to prim, to beautify (oneself) 7) наводити міст — to bridge, to build a bridge наводити порядок — to put things in order, to make order, to establish order наводити довідки — to make inquiries наводити тінь на щось — to complicate (to confuse) matters
(аргументи тощо) put forward, afford, develop, (підставу, причину) furnish, offer, supply
= навести́ 1) наводить, навести; (обращать в какую-нибудь сторону) направлять, направить 2) (о данных, примерах, чужих словах) приводить, привести; представлять, представить 3) (детёнышей, птенцов) приводить, привести