див. наділяти.
I = наділяти (кого чим — надати яких-н. властивостей, якостей, уміння тощо), у[в]ділити, у[в]діляти (кому що), дати, давати (кому що); нагородити, нагороджувати (перев. чимось небажаним, неприємним); обдарувати, обдаровувати (чимось хорошим) — Пор. надавати II ▶ див. дарувати, нагородити
док. див. наділяти
см. наділяти наделить; (раздавая) оделить, обделить; (о подарках; о качествах) одарить; (давать в награду) наградить, (о правах) пожаловать; (властью, доверием) облечь