див. наживати.
1) = наживати (що, рідше чого — поступово зібрати, нагромадити матеріяльні цінності, майно, гроші), набути, набувати, надбати, придбати, зажити, заживати; назбирати, назбирувати, наскладати, скласти, складати, стягти, стягнути, стягати, стягувати, настягати (перев. про гроші); збити, збивати, назбивати (зібрати з великою наполегливістю, із труднощами); зібратися, збиратися, стягтися, стягнутися, стягатися, стягуватися, скластися, складатися (на що — нагромадивши кошти, стати спроможним на придбання чого-н.) — Пор. нагромаджувати 2) = наживати (довести себе до нещастя, хвороби тощо), придбати — Пор. набратися 3) див. набути
= наживати
см. наживати нажить