-ую, -уєш, недоконаний вид, наказа́ти, -кажу́, -ка́жеш, доконаний вид 1) з інфін. Віддавати наказ, розпорядження кому-небудь. || що, зі спол. щоб. Давати вказівки, поради; повчати. || переносне значення Вимагати що-небудь. Як накажете — як хочете, як вам завгодно. 2) застаріле Передавати, переказувати про когось, щось кому-небудь через кого-небудь. 3) тільки недоконаний вид Говорити, вимовляти що-небудь з одночасним виконанням якої-небудь дії; примовляти.
I = наказати (віддавати бойовий наказ); командувати (говорити слова команди) II ▶ див. вимагати, наказати, наставляти
= наказати to order; to command, to enjoin, to bid, to charge що накажете? — what do you wish?, what can I do for you? як накажете — as you choose
prescribe
= наказати 1) приказывать, приказать, велеть (несоверш. и соверш.); (устно и отдельным лицам, часто в быту) распоряжаться, распорядиться; (в официальном языке) предлагать, предложить, (в письменной форме) предписывать, предписать; повелевать, повелеть; заказывать, заказать; наказывать, наказать, указывать, указать 2) (сообщать) передавать, передать