Наносити

I наноси́ти -ошу́, -о́сиш, доконаний вид, перехідне дієслово Кількома заходами принести велику кількість чого-небудь. II нано́сити -о́шу, -о́сиш, недоконаний вид, нанести́, -су́, -се́ш; мин. ч. нані́с, нанесла́, нанесло́; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Приносити велику кількість чого-небудь. 2) Рухаючись, захоплювати з собою й нагромаджувати куди-небудь певну кількість чогось. || безос. || Приносити, доносити звуки, запах і т. ін. || безос. 3) Позначати, відбивати що-небудь на карті, схемі і т. ін. || Робити малюнок, візерунок і т. ін. на чому-небудь. 4) Покривати шаром чого-небудь. 5) розмовне слово У сполученні з деякими іменниками означає: заподіювати, чинити, робити те, на що вказує іменник. Наносити візит. 6) тільки доконаний вид Знести якусь кількість яєць (про птахів).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Нано́сити

техн. наносить

Новий українсько-російський політехнічний словник

Наносити

див. нанести

Словник синонімів

Наносити

I = нанести нано́сити II наноси́ти to bring (a lot of)

Українсько-англійський словник

Наносити

(побої тощо) inflict

Українсько-англійський юридичний словник

Наносити

I нано́сити = нанести наносить, нанести II наноси́ти наносить

Українсько-російський словник