-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, наполягти́, -я́жу, -я́жеш, доконаний вид 1) Наполегливо вимагати, домагатися від кого-небудь виконання чогось. 2) розмовне слово Насуваючись, натискати, давити на що-небудь. || Оволодівати ким-, чим-небудь, охоплювати когось, щось (про почуття, настрій і т. ін.). 3) розмовне слово Енергійно діяти, займаючись чим-небудь, роблячи щось. || тільки недоконаний вид, на що. Приділяти особливу увагу чому-небудь.
1) = наполягти (на чому, з інфін. і без додатка — наполегливо вимагати, домагатися від кого-н. виконання чогось); обстоювати, обстояти (що) — Пор. вимагати, натискати 2) див. налягати
= наполягти to insist (on, upon); to persist (in); to press (for); to stick out (for); to enforce наполягати на вживанні заходів — to make representations, to urge that measures be taken
contend, exhort, insist, require, urge
= наполягти настаивать, настоять (на чём); (только несоверш. - настойчиво указывать) напирать (на что), упирать (на что); (усиленно заниматься чем-нибудь) налегать, налечь (на что); (соверш.) приналечь, принажать (на что)