-ую, -уєш і рідко напружа́ти, -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, напру́жити, -жу, -жиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Натягуючи, робити пружним, тугим. 2) Докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву чого-небудь (про пам'ять, зір, увагу і т. ін.). || Надмірно підвищувати, підсилювати (голос). Напружувати останні сили.
техн.; физ. напрягать
= напружити 1) (що — докладаючи зусиль, робити пружним, тугим — тіло, м'язи тощо), напинати, напнути, нап'ясти, пружинити (чим) 2) (про сили, пам'ять, зір, слух тощо — докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву); натужувати, натужити, піднатужувати, піднатужити (перев. про сили); загострювати, загострити, скупчувати, скупчити — Пор. насторожувати
= напружити to strain, to string up, to exert, to tax надмірно напружувати — to overstrain, to overtax напружувати всі свої сили — to strain every nerve, to make an intense effort
= напру́жити напрягать, напрячь; (делать упругим) напруживать, напружить, натуживать, натужить; (возбуждать нервы) взвинчивать, взвинтить