-ую, -уєш, недоконаний вид і доконаний вид, діалектизм, наслі́дити, -джу, -диш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи і т. ін. або ознаки, особливості чого-небудь. 2) Одержувати щось у спадщину від кого-, чого-небудь.
1) (кого-що — перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-н. дії, рухи, звуки тощо / ознаки, особливості чого-н.); копіювати (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); імітувати (кого — майстерно наслідувати, зазв. жартома, пародіюючи; що — підроблятися під справжні рухи, міміку, голос тощо); відтворювати, відтворити (що — передавати з максимальною точністю); повторювати, повторяти, повторити (що — робити якісь дії, жести точно так, як перед цим хтось инший); передавати, передати (що), у[в]давати, у[в]дати (що — імітувати чиї-н. рухи, голос, міміку тощо); підробляти, підроблювати, підробити (що — наслідуючи, робити подібним до чого-н. природного, вродженого); підроблятися, підроблюватися, підробитися (під кого-що — наслідуючи, ставати подібним до когось / чогось) 2) (кого — діяти у своєму житті так, як хтось, мати кого-н. за приклад); копіювати (у всьому, з максимальною точністю); мавпувати (беззастережно, сліпо)
to imitate, to copy; (приклад) to take; to echo, to ape
несоверш. и соверш.; = наслі́дити (диал.) 1) (что) наследовать; (соверш.) унаследовать 2) (кому - быть чьим-нибудь наследником) наследовать 3) (кого, що-повторять) подражать (кому, чему); следовать, последовать (кому, чему)